У західному Лісостепу і на Поліссі, де вегетаційний період коротший і більш вологий клімат, помідор найдоцільніше вирощувати розсадним способом. За безрозсадного способу вирощування плоди достигають пізніше, внаслідок чого товарний урожай і його якість різко знижуються. Для конвеєрного вирощування помідора у південних районах слід використовувати ранньо-, середньо- і пізньостиглі сорти та гібриди. У Лісостепу найбільш доцільно вирощувати ранньо-, середньо- і частково пізньостиглі, а в Прикарпатті - ранньостиглі сорти та гібриди.

Для безрозсадного вирощування помідора краще використовувати середньо- і ранньостиглі сорти та гібриди. Строки висаджування розсади помідора залежать від ґрунтово-кліматичних умов і скоростиглості сорту (гібрида). У південних районах України розсаду ранньостиглих сортів (гібридів) висаджують з 20 до 30 квітня, в Лісостепу - з 1 до 15 травня, у західному Лісостепу і на Поліссі - 10-20 травня, а в районах Прикарпаття - після 18-25 травня, коли мине загроза приморозків. У разі застосування плівкового покриття розсаду помідора висаджують на 5-10 днів раніше. Вік розсади - 60-70 днів (з першою квітконосною китицею). Розсаду середньостиглих сортів висаджують через 5-7 днів після ранньостиглих, а пізньостиглих - через такий же проміжок часу після середньостиглих. У районах Полісся і в західних областях України вирощувати помідор пізньостиглих сортів (гібридів) недоцільно, оскільки формування і достигання плодів припадає на більш пізній період - період епіфітотії фітофторозу, внаслідок чого продуктивність рослин і якість урожаю різко знижуються.

Низькорослі сорти (гібриди) краще вирощувати широкорядним способом з відстанню між рядками 60 см, у рядках - 30-40 см. Глибина висаджування - на 2-5 см глибше горщечка. Якщо рослини дещо витягнуті, їх висаджують похило. При цьому не можна присипати ґрунтом зелені листки, оскільки вони швидко пошкоджуються грибковими хворобами і є джерелом інфекції. Більш високорослі сорти (гібриди) помідора розміщують за схемою 60х60, 70х50-70 см. На грядки розсаду краще висаджувати у другій половині дня (у вечірні години) і поливати (на ямку по 0,75-2 л води залежно від вологості ґрунту). Після висаджування рослин ямки мульчують шаром сухого ґрунту 2-3 см. Це зменшує випаровування вологи і створює сприятливі умови для приживання рослин. Через 5-7 днів на місцях загиблих рослин підсаджують нові, а міжряддя розпушують.

За ранніх строків висаджування рослини помідора часто потрапляють під весняні приморозки. Для боротьби з ними городники використовують прозорі і непрозорі покриття, застосовують димлення, поливи (як на посівах огірка).

За безрозсадного способу вирощування помідора коренева система рослин добре забезпечує їх вологою з нижніх горизонтів ґрунту. Оптимальні строки сівби насіння для південного Степу - 5-10, центрального - 10-20 квітня. Сходи на таких посівах не потрапляють під весняні приморозки. Деякі городники-любителі практикують безрозсадний спосіб вирощування помідора в західному Лісостепу і на Поліссі. Тут їх можна висівати з 25 квітня до 10 травня, а в районах Прикарпаття - з 5 до 15 травня, залежно від погодних умов року. Слід зазначити, що за безрозсадного способу вирощування продуктивність рослин на Правобережжі України різко знижується порівнянно з розсадним.

Насіння висівають за такою схемою, як висаджують розсаду. У гніздо висівають 4-5 насінин. Глибина загортання насіння 2-3 см. Після сівби гнізда мульчують перегноєм або торфом. Після з'явлення першого справжнього листка рослини проривають, залишаючи в гнізді по 2-3 найкраще розвинених. Бажано, щоб рослини в гнізді були на відстані 7-10 см одна від одної. У фазі 4-5 листків рослини проривають повторно, залишаючи в гнізді по одній (високорослих сортів (гібридів)) або по дві (низькорослих) рослини. Перед прориванням рослини добре поливають. Вирвані рослини (з грудкою землі) використовують як розсаду. Відразу після проривання ґрунт у міжряддях розпушують.

У період вегетації догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь, виполюванні бур'янів у рядках, боротьбі з хворобами й шкідниками і поливах. Слід зазначити, що рослини помідора треба поливати рідко, але великою кількістю води (40-50 л/м.кв.), щоб не створювати підвищеної вологості повітря і запобігати поширенню грибкових хвороб. У південних районах України помідор поливають 6-9 разів, у Лісостепу - 2-5, а на Поліссі та в західних областях - 1-2 рази залежно від погодних умов року. Щоб одержати ранній врожай плодів, рослини формують в одне або два стебла, залишаючи на них по 5-6 плодоносних китиць. За одностеблої форми куща бічні пагони видаляють, за двостеблої, крім центрального стебла, залишають один пасинок над першою китицею. При цьому центральне стебло прищипують над третьою китицею, а пасинок над другою. Усі пасинки видаляють, коли вони мають довжину 3-5 см. Якщо своєчасно не видаляти пасинків, то на рослині утворюється багато пасинків з квітконосними китицями, що значно сповільнює наливання і достигання плодів. Верхівки пагонів після утворення потрібної кількості китиць прищипують, залишаючи над верхньою китицею по 2-3 листки. Одночасно з прищипуванням видаляють усі зайві квітконосні китиці. За своєчасного пасинкування і прищипування на рослинах формуються більші плоди і на 4—5 днів прискорюється їх дозрівання. Штамбові сорти можна вирощувати і без пасинкування. Протягом вегетації рослини помідора двічи підгортають вологим ґрунтом. Це сприяє утворенню додаткової кореневої системи, підвищує стійкість рослин до вилягання, поліпшує їх поживний режим. Вперше рослини підгортають через 15-20 днів після висаджування, вдруге - через 20-25 днів після попереднього підгортання. Якщо рослини розвиваються погано, то через 12—15 днів після висаджування їх підживлюють розчином гноївки (1:5-7), курячого посліду (1:10-12) або мінеральних добрив (10 г аміачної селітри, по 15 г суперфосфату і сірчанокислого калію на 10 л води). На 1 м.кв. витрачають 5-6 л робочого розчину. Після підживлення рослини поливають, щоб змити з них залишки розчину.

Деякі городники практикують колову і шпалерну культуру помідора. Це дає можливість раціональніше використати площу і сонячну енергію, сприяє провітрюванню рослин, що зменшує захворювання грибковими хворобами, запобігає виляганню рослин і дає можливість мати чисті (незабруднені землею) плоди. Для шпалерної культури краще використовувати такі сорти: Господар, Любимий, Круїз; гібриди - Орко, Меран, Муріл та ін. Розсаду висаджують стрічковим способом за схемою 90+50 або 70+50 см. В рядку рослини розмішують на відстані 50-70 см.

Шпалеру встановлюють зразу після приживання рослин або до висаджування розсади. Стовпці 230-250 см заввишки встановлюють посередині вузьких міжрядь: зверху прибивають планками 50-60 см завдовжки, по краях яких натягують дріт. У ґрунт стовпи закопують (вбивають) на глибину 60-70 см. Перший раз рослини підв'язують, коли зав'язуються плоди на другій китиці, наступний - після утворення їх на 4-5 китицях. У період догляду рослини підтримують у чистому від, бур'янів стані, підгортають, пасинкують і систематично обламують листки, що відмирають. Пасинкування та обламування листків потрібно проводити в ранкові години, щоб до вечора ранки підсохли.

Щоб мати урожай помідорів, слід добре доглядати за листям та цвітом кущів. Коли верхнє листя біліє, а нижнє засихає - не вистачає азоту. У такому разі рослини варто підгодувати органічними добривами. Якщо листя закручується вниз, стає ламким та не випрямляється - надлишок азоту. Листя формується вузьким, закручується в спіраль, а потім засихає - не вистачає цинку. Щоб запобігти нестачі цинку, магнію, калію, підгодовуйте рослини попелом (вміщує всі мікроелементи). Для усунення передозування азоту слід використовувати водний розчин йоду (40 крап. на 10 л), обливайте рослини  та грунт під ними 7-10 днів.

Плоди помідора збирають вибірково, в міру їх дозрівання. Плоди для споживання у свіжому вигляді збирають у червоній стиглості, для короткочасного зберігання - у молочній і бурій. Для тривалого зберігання плоди можна збирати навіть зеленими, але повністю сформованими. За температури 18-20°С вони швидко дозрівають і не втрачають маси і якості. Перед осінніми приморозками всі сформовані зелені плоди доцільно зібрати з рослин з плодоніжкою, розсортувати їх за розміром і розкласти шаром в 1-2 плоди в добре провітрюваному приміщенні (веранда, балкон, горище) для дозрівання. Почервонілі плоди вибирають і використовують за призначенням. Для тривалішого зберігання непошкоджені зелені плоди вміщують у ящики у 2-3 шари, пересипаючи їх торфом (вологість 30-32%), мохом або тирсою з несмолистих деревних порід. Температура зберігання 10-11°С, відносна вологість повітря 80-85%. (За нижчої температури плоди загнивають, а в разі меншої відносної вологості повітря зморщуються). За таких умов вони можуть зберігатися до 70-100 днів. Досить добре зберігаються плоди на рослинах. Для цього кущі викопують, ставлять в ящики або поліетиленові мішечки і кореневі системи засипають ґрунтом. Потім їх розставляють у теплиці, на веранді, балконі. Кожні 7-10 днів рослини поливають під корінь. Плоди збирають у міру достигання.

Плоди непогано зберігаються також на вирваних рослинах і підвішених корінцями доверху в теплицях, на верандах, балконах тощо за відносної вологості повітря 80-85%. Неплодоносні пагони на рослинах видаляють (щоб зменшити облистненість). Незначну кількість плодів можна зберігати в поліетиленових мішечках товщиною 30-60 мк або в емальованому посуді в холодильнику на нижній полиці.